?

Log in

Самсара

Знову напруга, знову кожен сам на сам. Хоча, ні. Я - сам на сам. Решта просто окремо, особнячком.
Мені прикро з цього, хоча, я повністю розумію, що всі вони непогані люди, навіть в чомусь няшки.
Але сама ситуація добряче мене зачіпає. Чого б просто не спілкуватись зі мною вільно? Різниця і віці? У оцінюванні?!
От дурня. Льо фу, так би мовити.
Адже я цих людей бачу щодня, я дійсно хочу спілкуватись із ними добре, вільно, якось дружньо навіть. А тут...
знову холодок)

Напевно, я сама поставила ці кордони.

Jan. 19th, 2013

а у мене нічого, ні-чо-гі-сі-нько не відбувається.
краса.

مشكلة

ليس حماسا في دراستي مع أستاذي بالعربية.
و لا اريد ان ادرس بعد دروس جامعتية
فلماذا؟ 

Tags:

задумалась

Так странно - читаю отзывы об Облачном атласе, и у каждого свое - часто совершенно диаметрально противоположное - мнение.
Такое впечатление, что каждый понял его по-своему. Это как фильм-хамелеон - под всех "подстроился".
Даже те, кому он не понравился по каким-либо причинам, все же откликнулись на него. Все же испытали какие-то чувства. То есть, равнодушным этот фильм не оставил)

Исходя из написанного выше, я четко могу сказать, что увидела что-то свое. 
Может, эта мысль и несколько тривиальна или заезжена...
смерть - это переход дальше.
и мы всегда в ответе за то, что совершили. это всегда только наша ответственность.

И мне больше всего понравились истории про Нео-Сеул и Долину.
А в конце просмотра захотелось плакать. Почему - без понятия.

Tags:

اريد ان اتكلم بالعربية كثيرا

لكن اتكلم بها  مع كلبي و محفظتي  -____-

Tags:

хороше

найбільше я кохаю осінь. звісно, з пір року.
так чудово і це тепло-холодне сонце із своїми пахощами свіжості та пальто та небо лихоманкового кольору та вітер.
осінь - найулюбленіша.
часом, холод до кісток та сумні дощі навіюють печаль. але потім якісь банальні радощі - та й все, минуло. марево якесь.
а якщо вони не банальні, тим паче. внутрішня пічка ще дужче розігрівається.

в країнах Близького Сходу завжди гаряче.
зате небо там ще прекрасніше, особливо вночі.

***
цікаво, а музика - це їжа для душі? чи що це таке? ну як може від музики поповзти по спині стос мурашок? як можуть виступити сльози? ну чого ж?
це ж хвилі, неймовірні цунамі!
я пам'ятаю ще досі той страх - страх не розуміння музики. а як можна бути виконавцем, не розуміючи суті? це ж маячня якась, а не музика. для мене усе, що я відчувала та й відчуваю досі до неї, виражене у Сіціліані Баха. навіть пальці відчувають ноти і знають, де їм треба бути. по суті, жодного твору більше я й не згадаю. пройшли повз, так би мовити.


та й все.

вересневе

часом так хочеться забути всіх, кого знаю.
не знати. напевно,нічого не відчувати.
так легко і безболісно.
В комнате не зажигается лампа из-за контактов (не интернетных), нужно залезть под потолок, который где-то три с половиной метра и запаять. А вот паять я и не умею)
В универе опять указали, что я мышь белая и - ну само собой! - доктор наук у второкурсников ничего вести не будет. Я, конечно, удивилась и тону и манере этого четкого заявления. Немного пообижалась. А потом поняла, что да - пока мышь белая, а потом вырасту и вообще) И тогда у меня уж точно появятся серьезные, всякие мои вопросы, ко всяким докторам наук)
Хотя, иногда стоит показать зубы. И стоит сказать, что Крачковскому с высоты своих знаний не было зазорно вести и у первокурсников. Но все это - внутренний диалог, созревший, как всегда, через пару часов после событий)

stop

обычные мизантропические чувства
В городе неимоверная жара, меня спасает только кондиционер, да и то - на улице воздух яко в Египтах/Турциях.
А еще мне очень понравилась спортивная гимнастика на этой олимпиаде. 

И мне кажется, я совсем разучилась фотографировать. Но взялась за акварель. Вроде бы. Она такая водянистая о_О не то, что акрил. 

И мне нравятся котики. Наркотики. А у меня - собако-кот.
Пеес - кооот...

И на горизонте нет хороших книг.
Зато в колонках прекрасная музыка.


Tags: